25. Дієта при хронічній хворобі нирок

Основна функція нирок - виводити продукти життєдіяльності з організму та очищати кров. Крім цього, нирки відіграють важливу роль у виведенні зайвої води, мінералів та хімічних речовин; підтримують баланс натрію, калію, кальцію, фосфору та бікарбонатів в організмі.

У пацієнтів із хронічною хворобою нирок (ХХН) регуляція рідини й електролітів може бути порушена. Через це навіть нормальне споживання води, солі або калію може призвести до серйозних порушень балансу рідини й електролітів.

Щоб зменшити навантаження на нирки та уникнути порушень рідинного та електролітного балансу, пацієнтам із хронічними захворюваннями нирок слід переглянути свою дієту відповідно до рекомендацій лікаря й дієтолога. Немає готових дієт для хворих із ХХН. Кожний пацієнт отримує різні дієтичні рекомендації залежно від клінічного стану, стадії ушкодження нирок та інших медичних проблем. Дієтичні рекомендації можуть змінюватися для одного і того ж пацієнта в різний час.

Цілі дієтотерапії для людей із ХХН:

1. Уповільнити прогресування хронічної хвороби нирок і відтермінувати необхідність ниркової замісної терапії (діаліз).
2. Зменшити токсичну дію надлишку сечовини в крові.
3. Підтримати оптимальне харчування для запобігання втрати «сухої» маси тіла.
4. Зменшити ризик дисбалансу рідини та електролітів.
5. Знизити ризик серцево-судинних захворювань.

Загальні принципи дієтотерапії для людей із ХХН:

• Обмеження споживання білка до <0,8 г/кг на масу тіла на добу для пацієнтів, які не перебувають на діалізі. Пацієнтам на діалізі, потрібна більша кількість білка (1,0-1,2 г/кг на масу тіла на добу) для заповнення втрат білка під час процедури.
• Споживання достатньої кількості вуглеводів для забезпечення енергією.
• Споживання помірної кількості жирів. Скоротіть споживання вершкового масла, топленого масла та олії.
• Обмеження споживання рідини, якщо виникають набряки.
• Обмеження кількості натрію, калію й фосфору в раціоні.
• Вживання достатньої кількості вітамінів та мікроелементів. Рекомендується дієта з високим вмістом клітковини.

Розкажемо детальніше про вибір і зміни в дієті для людей із ХХН:

1. Споживання великої кількості калорій

Організм людини потребує достатньої кількості калорій для повсякденної діяльності, у тому числі для підтримки температури, росту та відповідної маси тіла. Калорії потрапляють в організм найперше з вуглеводами й жирами. Зазвичай для людей із ХХР потреба в калоріях складає 35-40 ккал/кг на масу тіла на добу. Якщо спожитих калорій недостатньо, організм використовує власний білок для забезпечення калорійності раціону, що може мати негативні наслідки, такі як недоїдання та збільшення шлаків, а також до втрати м’язової маси. Отже, важливо забезпечити достатню кількість калорій для людей із ХХН, що розраховується відповідно до оптимальної маси тіла людини, а не поточної ваги.

Вуглеводи

Вуглеводи – основне джерело енергії для організму. Вуглеводи містяться в пшениці, крупах, рисі, картоплі, фруктах й овочах, цукрі, меді, хлібі, печиві, тістечках, солодощах та напоях. Діабетики й люди з ожирінням повинні обмежити кількість простих вуглеводів. Найкраще вживати складні вуглеводи із зернових, наприклад, із цільної пшениці, неочищеного рису й пшона, які окрім того, забезпечують організм клітковиною та вітамінами. Вони мають становити більшу частину вуглеводів, тоді як усі інші прості вуглеводи, цукор, не повинні перевищувати 20 % від загального спожитих вуглеводів, особливо у хворих на цукровий діабет. Люди із ХХН без діабету можуть заміняти калорії із білкової їжі вуглеводами у вигляді фруктів, пирогів, тістечок, печива, желе або меду, якщо споживання десертів із шоколадом, горіхами або бананами обмежене.

Жири

Жири – важливе джерело калорій для організму. Вони забезпечують у два рази більше калорій, ніж вуглеводи й білки. Ненасичені або корисні жири, такі як оливкова, арахісова, ріпакова, сафлорова, соняшникова, кунжутна, гарбузова й лляна олія, риба та горіхи, кращі, ніж насичені або шкідливі (транс), жири, які містяться в червоному м’ясі, червоній морській рибі, м’ясі свійської птиці, цільному молоці, вершковому маслі, топленому маслі, сирі, свинячому салі та ін. Зменште споживання насичених жирів і холестерину, оскільки вони можуть призвести до серцево-судинні захворювань.

При вживанні ненасичених жирів важливо звернути увагу на пропорцію мононенасичених і поліненасичених жирів. Надмірна кількість омега-6 поліненасичених жирних кислот (ПНЖК) і високе співвідношення омега-6/омега-3 є шкідливими, тоді як низьке співвідношення омега-6/омега-3 корисне. Суміші рослинних олій допоможуть досягти мети. Модифікованих рослинних жирів (маргарин), трансгенних продуктів, що містяться у картопляних чіпсах, гамбургерах, пончиках, печиві та тістечках, слід уникати, вони потенційно шкідливі.

2. Обмеження споживання білка

Білок потрібний для відновлення та функціонування тканин організму. Він також допомагає при загоєнні ран та боротьбі з інфекцією. Обмеження кількості білка (<0,8 г/кг на масу тіла на добу) рекомендують людям із ХХН, які не перебувають на діалізі, для зниження швидкості втрати функцій нирок і, таким чином відстрочити потребу в діалізі та трансплантації нирки. Однак слід уникати надмірного обмеження вживання білка через ризик недоїдання. Тоді як для людей із ХХН характерно порушення апетиту, однак значне обмеження білка може призвести до порушень процесів обміну, утрати ваги, нестачі енергії та зниження опору організму, що збільшує ризик смерті. Серед білків слід надати перевагу споживанню білка з високою біологічною цінністю (нежирне м'ясо, птиця, риба), яйця та тофу. Проте слід уникати дієт з високим вмістом білка (наприклад, дієта Аткінса) та білкових добавок або препаратів, таких як креатин, що використовується для розвитку м’язів, якщо це не дозволено лікарем або дієтологом. Однак, як тільки пацієнт переходить на діаліз, споживання білка слід збільшити до 1,0-1,2 г кг на масу тіла на добу, щоб заповнити втрати білків під час процедури.

3. Споживання рідини

Чому слід людині із ХХН споживати рідину обережно,?

Нирки відіграють важливу роль у підтримці належної кількості води в організмі, видаляючи надлишок рідини із сечею. У людей із ХХН функції нирок втрачаються і об’єм сечі, як правило, зменшується.

Зниження діурезу призводить до затримки зайвої рідини в організмі, що викликає набряки та підвищення артеріального тиску. Накопичення рідини в легенях (гідроторакс) викликає задишку та утруднення дихання. Якщо гідроторакс не лікувати, він може загрожувати життю.

Які симптоми свідчать про надлишок води в організмі?

Надлишок води в організмі називається гіпергідратація. Набряки ніг, асцит (накопичення рідини в черевній порожнині), задишка й збільшення ваги за короткий час свідчать про перевантаження рідиною.

Яких запобіжних заходів слід дотримуватися пацієнтам із ХХН при споживанні рідини?

Щоб уникнути перевантаження або дефіциту рідини, потрібно дотримуватися рекомендації лікаря та рахувати кількість спожитої рідини. Дозволений об’єм рідини різний для кожного пацієнта з ХХН і розраховується на підставі діурезу й стану пацієнта.

Скільки рідини рекомендується вживати пацієнту із ХХН?

• Пацієнтам без набряків і з достатнім виділенням сечі вживання води та рідини не обмежується. Але помилково думати, що пацієнтам із захворюванням нирок потрібно пити велику кількість рідини для захисту нирок. Кількість дозволеної рідини залежить від клінічного стану та функції нирок пацієнта. При прогресуванні ХХН примусова гідратація стає шкідливою.
• Пацієнтам із набряками й зниженим виділенням сечі слід обмежити вживання рідини. Щоб зменшити набряки, об’єм рідини, яку можна випити за добу, не повинен перевищувати об’єм добової порції сечі.
• Щоб уникнути перевантаження або дефіциту рідини у пацієнтів без набряків, об’єм добової рідини розраховується наступним чином: об’єм сечі за попередній день, плюс 500 мл. Ці додаткові 500 мл рідини приблизно компенсують рідину, втрачену під час потовиділення та дихання.

Чому пацієнт із ХХН повинен вести щоденний облік своєї ваги?

Для контролю об’єму рідини в організмі і для визначення набирання або втрати рідини за найкоротший час пацієнти мають вести щоденний облік своєї ваги. Маса тіла залишається незмінною при суворому дотриманні рекомендацій щодо споживання рідини. Раптове збільшення ваги свідчить про перевантаження рідиною. Збільшення ваги попереджає пацієнта про потребу в більш ретельному обмеженні рідини. Утрата ваги зазвичай виникає як комбінований ефект обмеження рідини і вживання діуретиків.

Корисні поради для зменшення споживання рідини

Складно обмежити споживання рідини, але ці поради допоможуть:

1. Зважуйтеся щоранку після сну й сечовипускання і, відповідно до вашої ваги, розраховуйте допустимий об’єм споживання рідини.
2. Лікар порадить вам яку кількість рідини дозволено випивати на день. Підрахуйте й пийте визначений об’єм рідини щодня. Пам’ятайте, що споживання рідини передбачає не тільки воду, а й чай, кава, молоко, сік, морозиво, холодні напої, суп та інші продукти з високим вмістом води, такі як кавун, виноград, полуниці, салат, помідори, селера, підлива, желатин та ін.
3. Обмежте вживання солоної, гострої і смаженої їжі у вашому раціоні, оскільки вони посилюють спрагу, що призводить до більшого споживання рідини.
4. Пийте тільки тоді, коли відчуваєте спрагу. Не треба пити за звичкою або тому, що всі п’ють. Коли ви відчуваєте спрагу, випийте лише невелику кількість води або розсмокчіть шматочок льоду. Лід довше залишається в роті, ніж рідина, тому він краще втамовує спрагу, ніж така ж кількість води. Не забувайте врахувати лід до кількість спожитої рідини. Для зручних розрахунків можна заморозити заздалегідь визначену кількість води.
5. Щоб запобігти сухості у роті, можна полоскати горло водою, не ковтаючи її. Сухість у роті можна зменшити за допомогою жувальних гумок, льодяників, дольок лимону або м’яти, а також рідини для полоскання рота.
6. Завжди використовуйте для напоїв невелику чашку та склянку, щоб обмежити споживання рідини.
7. Приймайте ліки після їжі, коли п’єте воду, щоб уникнути зайвого споживання води.
8. Займайтеся чимось. Людина, яка нічого не робить, частіше відчуває спрагу й бажання пити.
9. Високий рівень цукру в крові у хворих на цукровий діабет може посилити відчуття спраги. Так, контроль рівня цукру в крові важливий для зменшення спраги.
10. Оскільки спекотна погода посилює потовиділення та збільшує спрагу, рекомендується частіше бувати в прохолодних приміщеннях.

Як виміряти й випити визначену кількість рідини на день?

• Наповніть ємність водою, рівною точній кількості рідини, дозволену лікарем для щоденного споживання.
• Майте на увазі, що протягом дня не допускається перевищення дозволеної кількості рідини.
• Щоразу, як споживаєте певну кількість рідини, дотримуйтесь визначеного об’єму. Виливайте ту ж кількість води з пляшки з визначеним об’ємом.
• Бажано рівномірно розподілити вживання рідини протягом дня, щоб уникнути потреби в додатковій рідині.
• Якщо цим правилам слідувати щодня, то вам буде нескладно дотримуватися встановленої кількості рідини щодня, та ефективно запобігати надмірному споживанню рідини.

4. Обмеження солі (натрію) в дієті

Чому пацієнтам із ХХН рекомендують дієту з низьким вмістом натрію?

Натрій у раціоні відіграє важливу для організму роль – сприяє підтриманню об’єму циркулюючої крові й контролю за артеріальним тиском. Нирки відіграють важливу роль у регуляції рівня натрію. У пацієнтів із ХХН нирки не можуть видалити надлишок натрію й рідини, тож натрій і вода накопичуються в організмі. Підвищена кількість натрію в організмі призводить до посиленого відчуття спраги, набряків, задишки й підвищення артеріального тиску. Для запобігання або зменшення цих проблем, пацієнтам із ХХН слід обмежити споживання натрію.

У чому різниця між натрієм і сіллю?

Столовий «натрій» і «сіль» зазвичай вживають як синоніми. Звичайна сіль (кухонна сіль) – це хлорид натрію, що містить 40 % натрію. Сіль – основне, але не єдине, джерело натрію в нашому раціоні. Існує чимало інших сполук натрію в продуктах:

• Альгінат натрію: використовується у морозиві й шоколадному молоці.
• Бікарбонат натрію: використовується як розпушувач тіста й сода.
• Бензоат натрію: використовується як консервант у соусі.
• Цитрат натрію: використовується для посилення аромату желатину, десертів та напоїв.
• Нітрат натрію: використовується для консервування та забарвлення обробленого м’яса.
• Сахарид натрію: використовується як штучний цукор.
• Сульфіт натрію: використовується для запобігання знебарвлення сухофруктів.

Згадані речовини містять натрій, але не солоні на смак. У цих сполуках прихований натрій.

Скільки солі можна вживати?

Щоденне споживання солі становить приблизно 10-15 грамів (4-6 грамів натрію) на день. Пацієнти з ХХН повинні приймати сіль відповідно до рекомендацій лікаря. Пацієнтам із ХХН з набряками та високим кров’яним тиском зазвичай рекомендують вживати менше 2 грамів натрію на день.

Які продукти містять велику кількість натрію?

Продукти з високим вмістом натрію:

1. Кухонна сіль, розпушувачі для тіста.
2. Оброблена їжа, консерви, фаст-фуд та м’ясо.
3. Готові соуси.
4. Приправи, рибний та соєвий соуси.
5. Печені продукти, такі як печиво, тістечка, піца та хліб.
6. Вафлі, чіпси, попкорн, солоний арахіс, солоні сухофрукти, горіхи кеш'ю та фісташки
7. Солоні масла та сир.
8. Продукти швидкого приготування: локшина, спагеті, макарони та кукурудзяні пластівці.
9. Овочі: капуста, цвітна капуста, шпинат, редька, буряк та листя коріандру.
10. Кокосова вода.
11. Ліки, що містять бікарбонат натрію, антациди, проносні засоби.
12. М’ясо, курка, а також субпродукти, такі як нирки, печінка та мозок.
13. Морепродукти: краби, омари, устриці, креветки, жирна та сушена риба.

Поради для зниження кількості споживання натрію:

1. Обмежте споживання солі й уникайте досолювання та використання харчової соди при приготуванні їжі. Іншими словами, готуйте їжу без солі та додайте заздалегідь наготовлену дозволену кількість солі окремо в готову страву. Цим ви краще забезпечите оптимальне споживання солі в раціоні.
2. Уникайте продуктів із високим вмістом натрію (згаданих вище).
3. Не подавайте сіль та солоні приправи на стіл, або взагалі заберіть сільничку зі столу.
4. Ретельно читайте етикетки на харчових продуктах у магазинах. Шукайте не тільки вміст солі, а й інші сполуки, що містять натрій. Уважно перевіряйте етикетки та вибирайте харчові продукти, що не містять натрію, або продукти з низьким вмістом натрію. Проте переконайтеся, що для заміщення натрію у цих продуктах не використовують калій.
5. Перевіряйте вміст натрію в лікарських препаратах.
6. Варіть овочі з великим вмістом натрію. Воду слід зливати. Це допоможе зменшити вміст натрію в овочах.
7. Щоб зробити страву з низьким вмістом солі смачною, можна додати інші спеції та приправи, такі як часник, цибуля, лимонний сік, лавровий лист, м’якоть тамаринду, оцет, корицю, гвоздику, мускатний горіх, чорний перець та кмин тощо.
8. Обережно! Уникайте замінників солі, оскільки вони містять велику кількість калію. Високий вміст калію в замінниках солі може підвищити рівень калію в крові до небезпечного рівня у хворих на ХХН.
9. Не пийте пом’якшену воду. У процесі пом’якшення води кальцій замінюють натрієм. Вода, очищена шляхом зворотного осмосу, містить невелику кількість мінералів, зокрема мало натрію, і тому найбезпечніша.
10. У кафе або ресторані вибирайте їжу, яка містить меншу кількість натрію.
11. Проте, якщо Вам призначено сечогінне (торасемід, фуросемід), требі мати нормальний вміст натрію в крові для забезпечення ефективної дії діуретику.

5. Обмеження кількості калію в харчовому раціоні

Чому пацієнтам із ХХН рекомендується обмежувати кількість калію в раціоні?

Калій – важливий мінерал в організмі, який необхідний для правильного функціонування м’язів та нервів і для підтримки роботи серця. Зазвичай рівень калію в організмі балансують вживанням продуктів, що містять калій, та виведенням надлишку калію із сечею. Видалення надлишку калію із сечею може бути недостатнім у пацієнтів з хронічними захворюваннями нирок, що може призвести до накопичення високого рівня калію в крові (стан, відомий як гіперкаліємія). Ризик гіперкаліємії проявляється менше у пацієнтів, які перебувають на перитонеальному діалізі, порівняно з тими, хто на гемодіалізі. Ризики відрізняються в обох групах, оскільки процес перитонеального діалізу безперервний, тоді як при гемодіалізі він переривчастий.

Високий рівень калію може спричинити сильну м’язову слабкість або порушення серцевого ритму, що потенційно небезпечно. Надвисокі рівні калію можуть спричинити «гіперкаліємічну» зупинку серця та раптову смерть. Високий рівень калію також може загрожувати життю і без явних проявів або симптомів (тому він відомий як «тихий вбивця»).

Щоб уникнути серйозних наслідків високого вмісту калію, людям із ХХН рекомендується обмежити вживання калію.

Який нормальний рівень калію в крові? Коли його вважають високим?

• Нормальний вміст калію в крові становить від 3,5 ммоль/л до 5,5 ммоль/л.
• Коли рівень калію в крові сягає 5,0-6,0 ммоль/л, необхідно переглянути раціон.
• Якщо вміст калію в сироватці крові перевищує 6,0 ммоль/л, для його зниження необхідне активне медичне втручання, зазвичай призначаються калієві біндери (кишечникові сорбенти калію).
• Калій у сироватці крові понад 7,0 ммоль/л є небезпечним для життя і вимагає термінового лікування, такого як екстрений діаліз.

Класифікація продуктів харчування за вмістом калію

Для забезпечення належного контролю рівня калію в крові дієтичний раціон слід змінити відповідно до рекомендацій лікаря. Продукти харчування діляться на три групи: високий, середній і низький вміст калію.

Високий вміст калію = більше 200 мг/100 г їжі.

Середній вміст калію = 100-200 мг/100 г їжі.

Низький вміст калію = менше 100 мг/100 г їжі.

Продукти з високим вмістом калію

• Фрукти: свіжий абрикос, стиглий банан, чіку (саподіла), свіжий кокос, аґрус, ківі, манго, апельсини, папая, персик, гранат, слива.
• Овочі: броколі, квасоля, коріандр (кінза), гриби, картопля, гарбуз, шпинат, солодка картопля, помідори.
• Сухі фрукти: мигдаль, горіх кеш'ю, фініки, сухий інжир, родзинки, волоський горіх.
• Крупи: пшеничне борошно.
• Бобові культури: червона і чорна квасоля.
• М’ясні та рибні продукти: яловичина, риба, наприклад, анчоуси та скумбрія, креветки, омари, краби.
• Напої: кокосова вода, згущене молоко, коров’яче молоко, шоколадні напої, свіжі фруктові соки, пиво, вино, більшість газованих напоїв.
• Різне: шоколад, шоколадний торт, шоколадне морозиво, замінники солі, картопляні чіпси, томатний соус.

Продукти із середнім вмістом калію

• Фрукти: стигла вишня, виноград, груша, лайм, кавун.
• Овочі: корінь буряка, гарбуз, капуста, морква, селера, цвітна капуста, французька квасоля, цибуля, редька, зелений горошок, солодка кукурудза, сире манго.
• Зернові: ячмінь, борошно, локшина з пшеничного борошна, рисові пластівці.
• Субпродукти: печінка, нирки, серце.
• Молочні продукти: сир.

Продукти з низьким вмістом калію

• Фрукти: яблуко, чорниця, ожина, лимон, ананас, полуниця.
• Овочі: стручковий перець, огірок, часник, салат.
• Зернові культури: рис, рава, пшенична манка.
• М’ясні продукти: яловичина, баранина, свинина, курятина і яйця.
• Напої: кока-кола, кава, лимонад, сік лайма у воді, солодкі газовані напої.
• Різне: гвоздика, імбир сушений, мед, листя м’яти, гірчиця, мускатний горіх, чорний перець, оцет.

Поради щодо зменшення рівня калію в раціоні:

1. Їжте не більше одного фрукта на день (найкраще з низьким вмістом калію).
2. Пийте не більше однієї чашки чаю або кави на день.
3. Овочі, що містять калій, слід вживати після зменшення кількості калію, наприклад зваривши їх.
4. Уникайте компотів із сухофруктів, фруктових соків; не вживайте продукти з високим вмістом калію (як ідеться вище).
5. Майже всі продукти харчування містять калій, тож потрібно обирати їжу з низьким вмістом калію, наскільки це можливо.
6. Обмежувати вживання калію слід пацієнтам із ХХН не лише до початку діалізу, а й після початку діалізу.

Як зменшити вміст калію в овочах?

• Очистьте й наріжте овочі на невеликі шматочки.
• Помийте овочі теплою водою й викладіть у велику каструлю. Заповніть каструлю гарячою водою (кількість води має бути у чотири-п’ять разів перевищувати кількість овочів) і замочіть їх на кілька годин, після чого тричі промийте їх теплою водою.
• За бажанням – відваріть овочі у свіжій воді. Воду необхідно вилити.
• Так ви можете зменшити кількість калію в овочах, але не повністю. Краще уникати овочів з високим вмістом калію або вживати їх у невеликій кількості.
• Оскільки вітаміни втрачаються під час термічної обробки овочів, слід приймати вітамінні добавки відповідно до рекомендацій лікаря.

Спеціальні поради щодо зменшення рівня калію в картоплі

Нарізайте картоплю на дрібні шматочки та замочіть у воді. Потім відваріть до необхідної м’якості. Важливо використовувати велику кількість води для вимочування або кип’ятіння.

6. Обмеження фосфору в дієті

Чому пацієнти із ХХН повинні дотримуватися дієти з низьким вмістом фосфору?

• Фосфор – це мінерал, необхідний для збереження міцності й здоров’я кісток. Зазвичай надлишок фосфору, отриманого з їжі, видаляється із сечею. Так підтримується стабільний рівень фосфору в крові.
• Нормальне значення фосфору в крові становить 0.81-1.29 ммоль/л.
• Пацієнти з ХХН зайвий фосфор, отриманий із їжею, не виводиться із сечею, отже його рівень в крові підвищується. Підвищений фосфор виводить кальцій із кісток, роблячи їх крихкими.
• Підвищення рівня фосфору може призвести до багатьох проблем, зокрема свербежу, слабкості м'язів і кісток, ригідності кісток, болі у кістках і суглобах. Кістки стають більш вразливими до переломів.
• При підвищеному вмісті фософору у крові лікар може призначити фосфатний біндер (кишечниковий сорбент фосфору)

Які продукти з високим вмістом фосфору варто зменшувати або уникати?

Продукти з високий вмістом фосфору:

• Молоко й молочні продукти: вершкове масло, сир, шоколад, згущене молоко, морозиво, молочний коктейль.
• Сухофрукти: горіхи кеш'ю, мигдаль, фісташки, сухий кокос, волоські горіхи.
• Напої: кола, пиво.
• Боби, морква, кукурудза, арахіс, свіжий горох, солодка картопля.
• Тваринний білок: м’ясо, курятина, риба та яйця.

7. Продукти з високим рівнем вітамінів і клітковини

Люди із ХХН, як правило, страждають від недостатнього надходження вітамінів у додіалізний період через поганий апетит та надто сувору дієту, намагаючись затримати прогресування ниркової недостатності. Деякі вітаміни, особливо водорозчинні вітаміни групи В, вітамін С та фолієва кислота, втрачаються під час діалізу.

Щоб компенсувати неадекватне споживання або втрату цих вітамінів, пацієнти із ХХН зазвичай потребують додаткових водорозчинних вітамінів та мікроелементів. Високі рівні споживання клітковини корисні при ХХН. Тому пацієнтам рекомендується вживати більше свіжих овочів та фруктів, багатих на вітаміни і клітковину, уникаючи при цьому продуктів із високим вмістом калію.

Планування щоденного харчування

Для пацієнтів із ХХН добовий прийом їжі та споживання води складає дієтолог відповідно до рекомендацій нефролога.

Загальними принципами планування дієти, є:

1. Вода та рідка їжа: Споживання рідини слід обмежити відповідно до рекомендацій лікаря. Слід вести щоденний графік ваги. Будь-який невідповідний набір ваги може свідчити про збільшення споживання рідини.

2. Вуглеводи: Для того, щоб організм отримував достатню кількість калорій, пацієнт із ХХН може вживати цукор або глюкозу з їжею, а також крупи, за умови, що пацієнт не страждає на діабет.

3. Білки: нежирне м’ясо, молоко, крупи, бобові, яйця та курятина - основні джерела білка. Пацієнтам із ХХН, які не перебувають на діалізі, рекомендується обмежувати харчовий білок до <0,8 г/кг маси тіла/добу. При обмеженні білку менше 0,4-0,6 г/кг додатково призначаються незамінні кетокислоти. Після початку діалізу споживання білка можна збільшити до 1-1,2 г/кг маси тіла/добу. Веганство і вегетаріанство бажано припинити при ХХН 4-5 стадій.

Пацієнтам, які перебувають на перитонеальному діалізі, можуть знадобитися харчові білки до 1,5 г/кг маси тіла на день. Хоча тваринні білки містять усі незамінні амінокислоти (це повноцінні білки, або білки з високою біологічною цінністю), їх слід обмежити, особливо пацієнтам, які ще не перебувають на діалізі, оскільки вони можуть прискорити прогресування ХХН.

4. Жири: жири можна вживати як джерело енергії, оскільки вони є джерелом калорій. Мононенасичені та поліненасичені жири у вигляді оливкової, кукурудзяної, соняшникової, сафлорової, ріпакової або соєвої олії корисні, проте їх слід вживати в обмежених кількостях. Уникайте насичених жирів, таких як ті, що містяться у тваринних жирах.

5. Сіль: Більшості пацієнтів рекомендується дотримуватися дієти з низьким вмістом солі. Добре дотримуватися дієти «без додавання солі». Вивчайте етикетки продуктів й продукти з низьким вмістом натрію. Переконайтеся, що замінники солі не містять велику кількість калію. Перевірте за етикетками інші речовини, що містять натрій, такі як бікарбонат натрію (розпушувач), і уникайте їх.

6. Зернові: Можна вживати рис або рисові продукти.

Щоб уникнути одноманіття в їжі, обирайте різні крупи, такі як пшениця, рис, саго, манна крупа, кукурудзяні пластівці. Можна вживати невелику кількість кукурудзи та ячменю.

7. Овочі: Овочі з низьким вмістом калію не обмежуються. Але овочі з високим вмістом калію перед вживанням піддайте кулінарній обробці для видалення калію. Для поліпшення смаку можна додати лимонний сік.

8. Фрукти: Плоди з низьким вмістом калію, такі як яблуко, папая та ягоди, можна споживати, але лише один раз на день. У день діалізу пацієнти можуть вживати будь-який фрукт. Слід уникати фруктового соку та кокосової води.

9. Молоко та молочні продукти: Молоко та молочні продукти, такі як молоко, йогурт та сир, містять велику кількість фосфору й потребують обмеженого вживання. Інші молочні продукти, що містять меншу кількість фосфору: масло, вершковий сир, сир рікота, шербети та немолочні збиті начинки.

10. Холодні напої: Уникайте газованих напоїв темного кольору, оскільки вони мають високий вміст фосфору. Не вживайте фруктовий сік або кокосову воду через потенційно високий вміст калію.

11. Сухофрукти: Слід уникати сухофруктів, арахісу, насіння кунжуту, свіжого або сухого кокосового горіха.